Батьківські збори №6 "Ліворука дитина в школі"

Батьківські збори №6

Ліворука дитина в школі

   Мета: обговорити з батьками проблему навчання ліворуких дітей; показати можливості в навчаль-

ній діяльності ліворуких дітей; довести батькам важливість розуміння труднощів, пов’язаних із

навчанням ліворуких дітей; переконати в неприпустимості переучування дитини та розкрити

проблеми, пов’язані із цим.

Зі скриньки народної мудрості

Незважаючи на праворукість нашого суспільства, блоху зміг

підкувати лише Лівша!

Пам’ятка для батьків

   Шановні тати й мами!

Ваша дитина потребує уваги, підтримки й терпіння. Це і є головна

умова її перемоги в навчальній діяльності. Пам’ятайте про це!

      Ніколи не проявляйте негативного ставлення до того, що ваша дитина лівша.

      Не демонструйте ліворукість своєї дитини стороннім та незнайомим людям як її недолік.

      Не драматизуйте шкільні невдачі своєї дитини, пов’язані з тим, що вона — лівша.

      Долайте шкільні невдачі за допомогою додаткових, цікавих занять, які допоможуть дитині впоратися з навчальними проблемами.

      Відкрийте для своєї дитини світ ліплення та малювання, в’язання та плетіння макраме.

      Писати лівою рукою непросто — тому допоможіть дитині уникати перевантаження й перевтоми.

      Не гарячкуйте, якщо дитина зробила щось не так, краще підтримайте її і відзначте успіхи.

      Демонструйте позитивні досягнення ліворуких людей.

      Не намагайтеся щось робити за дитину, в такому разі ви лише підсилюєте її проблеми.

      Закріплюйте досягнуті дитиною вміння, постійно їх тренуючи.

Пам’ятайте!

      Ліворукість дитини — не патологія, а один із варіантів норми!

      У ліворукої дитини є свої особливості в засвоєнні навчального матеріалу, які слід знати дорослим для того, щоб допомогти їй досягти успіху.

      Серед ліворуких людей досить багато талантів і геніїв. Можливо, ваша дитина — одна з них?!

Хід зборів

 Бесіда вчителя

   Шановні батьки!

   Достеменно відомо, що ліворукими були такі видатні історичні особи, митці, композитори, вчені, як Юлій Цезар, Александр Македонський, Мікеланджело, Леонардо да Вінчі, Ріхард Вагнер, Петро Чайковський, Альберт Ейнштейн та інші. Ліворукість — це не патологія.

   Унаслідок примусового переучування відбуваються серйозні зміни в поведінці дитини: вона стає дратівливою, вередливою, погано спить, у неї знижується апетит. Пізніше з’являються ще

серйозніші порушення: часті головні болі, постійна млявість; розвиваються невротичні реакції: неврози, енурез, заїкання. Згідно зі статистикою, кожна третя дитина із заїканням — це переучений лівша. У такій ситуації ліворукі діти починають відставати в навчанні, втрачати віру у власні сили, не реалізують своїх можливостей і здібностей. Унаслідок цього в них формується стійкий комплекс неповноцінності.

   Ліворука дитина — цілком нормальна й здорова. Однак вона відрізняється від своїх однолітків, у неї є своя особливість, яка визначається не «хотінням» дитини (писати лівою рукою), а специфікою організації її мозку, що визначає не лише провідну руку, але й деякі особливості організації вищих психічних функцій.

   Завдання вчителя й батьків — створити якнайкомфортніші умови для навчання ліворукої дитини з метою збереження її здоров’я та реалізації її можливостей і здібностей. І перший крок у цьому — виявлення ліворуких дітей.

 Як визначити ліворукість?

   Як правило, ліворукість дитини визначають самі батьки, спостерігаючи за тим, як часто дитина у своїй діяльності використовує ліву руку. У чотири роки формується чітке надання переваги одній із рук, а до п’яти років встановлюється домінування правої чи лівої руки.

   Для визначення ліворукості в першокласників доцільно провести додаткове тестування. При цьому слід дотримуватись таких правил:

v  кожне завдання пропонувати дитині в ігровій формі;

v  не зосереджувати увагу на тому, якою рукою працює дитина;

v  усі предмети перед виконанням завдання розміщувати прямо перед дитиною.

   Першокласникам можна запропонувати такі тести.

Тести для учнів

   1. Малювання

   Перед дитиною кладуть аркуш паперу й олівець, пропонують намалювати будь-що за бажанням. Коли дитина закінчить, просять намалювати те саме іншою рукою. У цьому завданні враховують якість виконання малюнка кожною рукою.

   2. Відкривання коробочки

   Дитині дають кілька сірникових коробочок, пропонують знайти сірник в одній із них. Провідною вважають ту руку, якою дитина буде виконувати активні рухи: закривання, відкривання коробочки, виймання сірника.

   3. Побудова кринички із сірників

   Дитині пропонують побудувати криничку із кількох сірників. Активні дії виконує провідна рука.

   4. Обертальні рухи

   Дитині пропонують відкрутити й закрутити кришечки на двох-трьох пластикових пляшках. Провідною вважають ту руку, якою дитина відкручувала кришечку.

   5. Розв’язування вузликів

   Дитині пропонують кілька вузликів, зав’язаних (не дуже туго) на шнурі середньої товщини. Провідною вважають ту руку, якою дитина розв’язує вузол (іншою тримає вузол).

   6. Піднімання предметів

   Дитину просять підняти по черзі кілька предметів, які лежать на підлозі. Праворукі діти, як правило, беруть предмети правою рукою, а ліворукі — лівою.

   7. Гра з м’ячем

   Дитині пропонують якнайточніше кинути м’яч однією рукою кілька разів. Провідною буде та рука, якою дитина кидатиме м’яч.

   Результати тестування фіксують у таблиці.

   Ліворукою вважатимуть ту дитину, у якої в графі «ліва рука» буде більше плюсів. Якщо дитина однаково добре володіє і правою, і лівою рукою, то вибір руки для письма визначатимуть за якістю малюнків правою та лівою рукою.

   Першокласникам ще досить важко орієнтуватися у просторі та на площині. Більшість із них плутають праву та ліву сторони, особливо стосовно інших людей.

   Найбільші труднощі при відпрацюванні цієї навички виникають у ліворуких дітей, а вона є важливою передумовою для успішного навчання.

   Диференціацію правих і лівих частин тіла можна здійснювати за допомогою таких вправ:

v  показати праву руку, потім — ліву;

v  підняти праву (ліву) руку, показати предмет правою (лівою) рукою, взяти предмет правою (лівою) рукою.

   Далі можна перейти до розрізнення інших частин тіла: правої (лівої) ноги (ока, вуха). Можна пропонувати й складніші завдання: показати правою рукою ліве вухо тощо.

   Наступний крок — формування орієнтації в навколишньому просторі:

v  визначення просторового розміщення предметів стосовно дитини:

   «Покажи, який предмет перебуває праворуч (ліворуч) від тебе», або «Поклади книжку праворуч (ліворуч) від себе»;

v  визначення просторових співвідношень між двома-трьома предметами чи зображеннями:

   «Поклади книгу перед собою, ліворуч поклади олівець, праворуч — ручку» тощо.

   Методика навчання письма, її організація розраховані на дітей із провідною правою рукою, тому завдання вчителя й батьків — вирішити цілий ряд питань, що виникають при організації роботи з дітьми, які пишуть лівою рукою.

  Посадка під час письма

ü  Ліворукі діти мають сидіти прямо, не торкаючись грудьми парти.

ü  Ноги всією ступнею мають стояти на підлозі чи підставці, голова — трохи нахилена праворуч.

ü  У класі ліворука дитина має завжди сидіти зліва від свого сусіда так, щоб права робоча рука сусіда по парті не заважала їй під час письма.

ü  Освітлювальний прилад на столі розміщують праворуч від дитини.

  Розміщення зошита

   Зошит лежить із нахилом праворуч так, щоб правий нижній куток сторінки, на якій дитина пише, був спрямований до середини її грудей.

   З метою полегшення орієнтації ліворукої дитини в зошиті, рядку ліву частину аркуша слід позначити кольоровими олівцями.

  Способи письма лівою рукою

   Перший спосіб є дзеркальним відображенням «праворукого» письма. Таке розміщення руки значно утруднює процес навчання, оскільки всі зразки розташовані зліва, а тому дитина не має можливості орієнтуватися в них. Відповідно для ліворуких дітей доцільним є розміщення зразків у рядку справа.

   Другий спосіб полягає в тому, що кисть лівої руки з ручкою розміщується над рядком. Цей спосіб дає дитині можливість орієнтуватися на поданий зразок чи написане раніше й зменшує кількість поми-

лок під час письма. Саме до такого способу письма спонтанно й найбільш часто вдаються ліворукі діти.

   Під час письма третім способом кисть лівої руки з ручкою перебуває під рядком. Такий спосіб уважають найзручнішим, оскільки дитині не доводиться вивертати кисть руки, добре видно

зразок. Однак, пишучи у такий спосіб, діти порушують вимоги «праворукої» каліграфії: букви не мають нахилу вправо й, навпаки, нахилені вліво.

   Очевидно, у даній ситуації до кожного випадку «ліворукого» написання слід підходити індивідуально й, головне — дати дитині можливість обрати зручний для неї спосіб письма, макси-

мально попередити виникнення мимовільних помилок.

   Важливим у навчанні ліворуких дітей є попередження труднощів, які певною мірою є для них характерними. Під час навчання ліворуких дітей зустрічається явище, що має назву

«феномен дзеркальних рухів», який найчастіше проявляється у дзеркальному письмі. За даними досліджень, частота дзеркального письма у ліворуких дітей складає 85 %. Елементи дзеркального письма спостерігаються і в дітей з нестійкою праворукістю: після оволодіння звичайним письмом дзеркальне письмо в таких малюків може проявитись раптово, коли вони втомлені чи неуважні. Щоб запобігти дзеркальному зображенню, слід включати в попередню роботу такі методи, як зоровий аналіз літери, конструювання літери з її елементів, письмо у повітрі, обведення по контуру, використання таблиць із зображенням літер, одна з яких зображена дзеркально (дитина має знайти її та обвести).