Правила проведення батьківських зборів
1. Класний керівник, готуючись до батьківських зборів більш за все
повинен піклуватися про емоційний рівень зборів.
2. Якщо батьки в більшості своїй на збори не ходять, значить, вони
не люблять своїх дітей, або вони
"голосують ногами" проти форми
і змісту зборів, що проводяться.
3. Краще всього, коли в проведенні зборів активну роль грають самі
батьки, якщо
це необхідно, учні і класний керівник.
4. Класному керівникові потрібно перед дзеркалом своєї душі
навчитися
цікаво, винахідливо, чудово і оригінально розповідати
про життя в
класі і про дітей.
5. У батьків лише тоді з'являється любов до школи і до класу, коли
вони беруть активну
участь в житті класу.
6. Батьківські збори завжди закінчуються індивідуальним
консультуванням
батьків, яке проводять класний керівник,
психолог,
соціальний педагог, вчителі-предметники.
7. Батьківські збори - монолог класного керівника - найменш
вдала форма
його проведення.
8. Важливо завжди пам'ятати одну особливість всіх зборів: про
що б на них не
йшла мова, які б схвильовані та галасливі були
дебати, проте
після закінчення зборів все, про що так палко
сперечалися,
тут же забувається. Потрібно відразу ж по ходу
зборів кожну
ідею, кожну пропозицію, кожну пораду, якщо
вони прийняті
всіма або більшістю, в найкоротші терміни,
по свіжих
слідах, спільно з найбільш зацікавленими батьками,
розробити до
рівня планового завдання та приступити до реалізації.
9. Класний керівник просто зобов’язаний використовувати всі
можливості,
вміння та знання батьків на користь колективу.
Поради батькам
Якщо до школи є бажання й можливість займатися з дитиною, нехай вона прийде в
школу, уміючи читати. У віці 4—5 років учитися читати легше, ніж у 7—8 років. Терпляче допомагайте дитині, якщо у неї недостатня швидкість
читання. Навчаючи дітей читати, враховуйте їхні інтереси. Дитина, яку вчили читати
примусово, неохоче користується своїм умінням. Якнайбільше грайтеся з дітьми. Шлях дошкільника до грамоти лежить
через ігри у звуки та букви. Розповідайте дітям казки. Навіть «зовсім великі» діти (ми часто говоримо семи-,
восьмирічній дитині: «Ти вже великий») дуже люблять послухати пісеньку, казку
перед сном. Це
заспокоює їх, допомагає зняти напругу. Частіше влаштовуйте сімейні читання. Дітям, які вже виросли,
читати вголос іще цікавіше, ніж маленьким. Читайте самі, нехай дитина бачить, що вільний час мама й тато проводять не
лише біля телевізора. Є речі, які дітям краще не чути й не знати: наприклад, суперечки
батьків із приводу якихось побутових проблем тощо. Тим часом суперечки батька й
матері з приводу прочитаної книги діти повинні чути обов’язково. Не забувайте про те, що вік із 7 до 16 років — це проміжок життєвого шляху, коли
людина або набуває потреби в читанні й реалізує її протягом усього життя, або
втрачає цю можливість. Не поспішайте відразу відповідати на дитячі запитання, краще
порадьте пошукати відповіді самостійно в книгах. Збирайте вдома різні словники: тлумачний, орфографічний, енциклопедичний,
іноземних слів тощо; привчайте дитину звертатися до словників і працювати з ними. Старайтеся купувати й дарувати дітям хороші книги, обов’язково з
написом. Звертайте увагу на те, що читають ваші діти. Разом із дитиною сформуйте для неї таку бібліотеку, щоб у ній були різні
книги, а не лише, наприклад, фантастика та пригоди. Разом купуйте, читайте, ремонтуйте книги, обговорюйте прочитане. У
такий спосіб набагато легше впливати на читацькі смаки дитини. Обов’язково запишіть дитину до бібліотеки. Час від часу ходіть
туди разом із нею.
Немає коментарів:
Дописати коментар